Костилі: ГОСТ 5812-82
ГОСТ 5812-82: Костилі для залізниць широкої колії.
Інтернаціональна назва: Fastening for broad gauge railways.
Цей стандарт поширюється на костилі класу точності С, призначені для кріплення залізничних рейок до дерев'яних шпал та брусів.
1. КОНСТРУКЦІЯ І РОЗМІРИ
1.1. Конструкція та розміри костилів повинні відповідати зазначеним на кресленні та таблиці.
Приклад умовного позначення костиля довжиною 165 мм: Костиль 165 ГОСТ 5812-82
* Розміри в готових виробах не контролюють, вказані для виготовлення оснастки з точністю ± .
** Розміри для довідок.
2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
2.1. Костилі повинні виготовлятися зі сталі марки Ст4 або Ст3 за ГОСТ 380-94.
Для районів з холодним кліматом костилі слід виготовляти у виконанні ХЛ згідно з ГОСТ 15150-69 із спокійних сталей зазначених марок.
2.2. На поверхні костилів допускаються дефекти металургійного походження за ГОСТ 535-88, незначні обгорання, невіддільна окалина, а також тріщини висадження на потилиці головки костиля глибиною не більше 0,5 мм.
2.3. На поверхні головки костиля не повинно бути задирок і напливів металу висотою понад 1,5 мм.
Висота складок металу під головкою костиля не повинна перевищувати 2 мм.
2.4. Допускається на стрижні костиля наявність технологічного сліду від отвору матриці.
2.5. На стрижні костиля не повинно бути задирок висотою більше 2,5 мм.
2.6. Товщина леза загостреної частини костиля не повинна перевищувати 2 мм. Змішення загостреної частини щодо осі стрижня не повинно бути більше 1,5 мм.
2.7. Костилі повинні витримувати випробування на розтяг навантаженням 49 кН (5 тс) без порушення цілісності з'єднання головки зі стрижнем і зрізу бічних частин головки.
3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
3.1. Для перевірки відповідності костилів вимогам цього стандарту підприємство-виробник має проводити приймально-здачувальні випробування на відповідність вимогам пп. 1.1, 2.2-2.7.
3.2. Правила приймання - за ГОСТ 17769-83 для виробів класу точності С. Розмір партії не повинен перевищувати 200 000 шт.
4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ
4.1. Розміри костилів (п. 1.1) та стан поверхні (пп. 2.2-2.6) слід перевіряти універсальним вимірювальним інструментом чи шаблонами.
4.2. Зовнішній огляд костилів слід проводити без застосування збільшувальних приладів.
4.3. Випробування на розтягування (п. 2.7) слід проводити у пристрої, схема якого наведена в додатку 1.
4.4. Зсув загостреного кінця костиля щодо осі стрижня (п. 2.6) вимірюють штангенглибиномером типу ШГ-160 за ГОСТ 162-90 або штангенрейсмасом типу ШР-250-0,05 за ГОСТ 164-90. Схема виміру наведена у додатку 2.
5. МАРКУВАННЯ, УПАКОВКА, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
5.1. На головку кожної костиля має бути нанесене маркування, що містить товарний знак або умовне позначення підприємства-виробника. На головку подовжених костилів додатково наносять ризики:
одну - на костилях завдовжки 230 мм;
дві - на костилях завдовжки 205 мм;
три - на костилях завдовжки 280 мм.
5.2. Транспортувати костиля слід транспортом будь-якого виду.
5.3. Костилі одного типорозміру транспортують без упаковки залізничним транспортом, крім відкритих платформ.
Допускається транспортувати костиля в універсальних контейнерах за ГОСТ 15102-75, ГОСТ 20435-75, ГОСТ 22225-76, спеціалізованих контейнерах.
5.4. При транспортуванні у контейнерах – маркування за ГОСТ 14192-96.
Допускається одночасно транспортувати милиці різних типорозмірів за умови виключення їхнього перемішування.
5.5. Кожна партія костилів повинна супроводжуватись документом про якість, що засвідчує відповідність їх вимогам цього стандарту, в якому має бути зазначено:
- найменування чи товарний знак підприємства-виробника;
- умовне позначення костиля;
- Результати випробовувань;
- Маса костилів.
5.6. Зберігання костилів - за умовами 7 ГОСТ 15150-69.
СХЕМА ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ВИПРОБУВАННЯ КОСТИЛІВ НА РОЗТЯГ
Примітка. Замість нижньої частини пристрою можуть бути використані затискачі розривної машини.
СХЕМА ВИМІРЮВАННЯ ЗМІШЕННЯ ЗАГОСТРЕНОГО КІНЦЯ КОСТИЛЯ
1 - штангенглибиномер типу ШГ-160; 2 - основа
1 - штангенрейсмас типу ШР-250-0,05; 2 - основа